fbpx

Ціни на нерухомість будуть зростати, але не в Україні

Ціни на нерухомість будуть зростати, але не в Україні

Причини, чому ціни на нерухомість будуть зростати в багатьох країнах пояснює керуючий партнер і співвласник компанії з інвестицій InCo home Роман Бєлік в новому блозі на Liga.net.

Понад десять років тому під егідою Європейського Центробанку вийшло дослідження «Надмірний ріст грошової маси й динаміка інфляції». Цікавим в ньому було порівняння поведінки ВВП, цін на нерухомість, вартості акцій і обмінного курсу в періоди після надмірних грошових вливань в економіку. Тоді порівнювалося дві моделі поведінки показників після різкого збільшення грошової маси — інфляційна і не інфляційна.

Сьогодні завдяки цьому дослідженню в тому числі, в умовах, коли в усьому світі спостерігаємо випуск в обіг величезної кількості грошових коштів, можемо говорити про його наслідки. Так протягом наступних трьох років варто очікувати впевненого зростання цін на нерухомість, зростання ВВП, практично незмінності курсового паритету, а ось з акціями все не однозначно і залежить від інфляції. Якщо вона трапиться, то акції підростуть, щоб потім впасти, а якщо ні, то розраховувати на «бичачий» тренд не доводиться.

 

 

 

 

Джерело: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp749.pdf

Сьогодні на тлі ситуації з Covid19 уряди провідних країн дуже щедро виділяють своїм економікам величезні кошти для подолання кризи. Унікальність поточної економічної ситуації ще і в тому, що після Другої світової війни не було такого одночасного і повсюдного збільшення грошового обсягу. Це добре видно на графіку грошового агрегату M3 для країн ОЕСР з самого початку спостережень. Він показує так звану «широку грошову масу», – максимально повне зображення кількості грошей в економіці.

Джерело: https://data.oecd.org/money/broad-money-m3.htm Грошовий агрегат М3 для країн ОЕСР (1980-2020)

Останні місяці трильйони доларів виділяються за різними програмами. Робить ці цифри більш відчутними, приведення їх до питомого розміру допомоги, що виділяється кожної з країн в перерахунку на одного жителя. Так США виділила в перерахунку на кожного свого громадянина по 7 000 дол, Китаєм оголошено про виділення 3295, Німеччиною – 2275, Канадою – 3836 доларів США, Україна – 1617, але вже гривень на одного жителя.

Дивлячись на динаміку обсягу грошової маси у світі, розумієш: ця допомога вже «в справі», правда, не скрізь. За три місяці пандемії Україна освоїла 1% від виділеного фонду для подолання наслідків пандемії, що склало 16 гривень на людину. Слабка фінансова підтримка вітчизняного бізнесу, посилення фіскального навантаження, несвоєчасні й навіть шкідливі зміни в законодавстві, що стосуються фінансових ринків, — все це мало схоже на дії для подолання наслідків кризи. Однак не скрізь так, як в Україні. Ряд країн виділяє кошти в колосальному обсязі, і витрачаються вони з небаченою до сьогоднішнього дня швидкістю. Наприклад, США і Китай, змагаючись буквально у всьому, залишилися вірні собі й в розмірах допомоги, що виділяють своїм економікам.

Сполучені штати були першими, хто оголосив і без зволікання почав активно вливати гроші в економіку. Це видно на графіку грошового агрегату M2, який відрізняється від М3 на величину ощадних вкладів і держоблігацій.

Джерело: https://tradingeconomics.com/united-states/money-supply-m

Китай відставати не збирається. І про це ми можемо судити з недавньої заяви І Гангу, глави народного банку КНР, на економічному форумі в Шанхаї, який 18 червня сказав буквально наступне: «Нові кредити ймовірно досягнуть рекордного рівня у 20 трильйонів юанів в цьому році, збільшившись з 16.81 трлн юанів станом на кінець 2019 року, і загальне соціальне фінансування може збільшитися на більш ніж тридцять трильйонів юанів». Іншими словами, Китай планує виділити власній економіці суму еквівалентну 32% від його ВВП. Також важливо, що з 3.1 трильйону доларів золотовалютних запасів Китаю 40-50% – це активи, номіновані в доларах.

В умовах, коли країна планує пряме стимулювання сукупного попиту через соціальні програми, щоб уникнути неконтрольованої інфляції в країні необхідно буде пожертвувати частиною цих резервів. Залишається лише здогадуватися, яка величезна кількість «зайвих» доларів вийде на ринок в цьому році, і чи спричинить це інфляцію в загальносвітовому масштабі. Питання скоріше риторичне, тому, що сумнівів в тому, що інфляція вже стоїть на порозі, тануть з кожним днем. Вона неминуче призведе до зростання цін нерухомості, а згадавши дослідження Європейського Центробанку, про який вже говорилося тут на самому початку, чекаємо зростання цін на 3.5% вже в цьому році.

Чим ще обернеться різке збільшення обсягу грошової маси в такому короткому проміжку часу у всесвітньому масштабі і як з цим будуть справлятися регулятори, побачимо в найближчі III-IV квартали. Також непередбачувані наслідки другої хвилі епідемії, очікуваної восени. Але вже сьогодні можна стверджувати, що дефляція в довгостроковій перспективі не передбачається, а значить для нерухомості, як, втім, для будь-якого лімітованого активу, чекати падіння цін не варто.

Джерело — блог співвласника і партнера інвестиційної компанії InCo home, Романа Бєліка на Ліга.net