Процедурно все просто, але є кілька суттєвих ризиків. У своєму блозі на Liga.net Роман Бєлік, співвласник і партнер інвестиційно компанії InCo home, оцінив для кого і що зміниться з прийняттям законопроєкту №1232 та моментом коли податкова амністія запрацює.
Тут все просто — декларант вказує актив, проводить самостійну оцінку й вираховує суму по сплаті податку. У цій самостійності вже закладені ризики: дані не будуть вважатися поданими, якщо орган що контролює вважатиме, що вартість активу занижена або завищена (не можна виключати й завищення вартості активу, наприклад, з метою створити запас на майбутнє, використовуючи привабливу ставку в 5%.)
Перший суб’єктивний момент, який може поставити всю податкову амністію під сумнів, — правила, за якими буде проводитися перевірка справедливої вартості задекларованих об’єктів. Дозволено декларувати за вартістю придбання. Але, наприклад, в минулому акції куплені за тисячу євро, а компанія на даний момент має нерозподілений прибуток в 10 тисяч євро. Якщо в такій ситуації вказати вартість активу тисячу євро, то велика ймовірність, що податкова зможе довести, що подані неправдиві дані оцінки. Також є ризик потрапити під дію законів пов’язаних з КІК (контрольовані іноземні компанії), а якщо вказати 10 тисяч євро, то чи буде ця вартість вважатися вартістю придбання для подальшого оподаткування при продажу цих акцій теж не зрозуміло. Може так статися, що те, що виглядає як амністія, насправді виявиться запрошенням на страту.
Ризики використання можливості оплати податкових зобов’язань по прихованим доходам (активам) зі ставкою 2,5% через покупку коштом таких активів облігацій внутрішньої державної позики мінімальні.
Держоблігації — безпечний спосіб вкладення коштів, а далі потрібно оцінювати ризики кожної країни окремо. Існують спеціальні рейтинги, що дозволяють це порівняння з простого «вірю-не-вірю» привести до вимірюваних даних. Якщо рейтинг України «В» з позитивним прогнозом, то це говорить про те, що, українські ОВДП — це спекулятивні папери, аналогічні зобов’язанням таких країн як Білорусь, Шрі-Ланка, Лесото, Бенін або Ефіопія, наприклад. А ось вже інвестувати чи ні – рішення індивідуальне, яке визначається готовністю приймати ризики. Але варто зазначити, що володіти суверенними облігаціями України безпечніше, ніж мати рахунки у вітчизняному банку.
Короткі терміни, відведені на декларування та перевірку декларацій, в обох випадках близько трьох місяців, говорять про поспіх нової влади.
У країни, президента й уряду немає часу. Міжнародний обмін фінансовою інформацією в кращому випадку відбудеться у вересні 2021 року за даними за 2020 рік. Тобто, Україні треба чекати ще два роки до отримання інформації, а потім ще пів року з нею розбиратися. Тому податкова амністія — це єдиний шанс отримати інформацію на півтора року раніше, коли українці добровільно дадуть дані про своїх контрагентів, власність, де вони бенефіціари або власники активів. Все це одночасно з імплементацією Плану дій BEPS, наприклад такого як КІК, дозволить отримати податковий ефект вже в наступному році.
Крім поспіху, такі обмежені періоди ряду потенційних декларантів не дозволяють провести чесну і справедливу оцінку активу. Якщо ти декларуєш, наприклад, кіпрське підприємство, дізнатися його справедливу вартість неможливо до серпня 2020 року. Тому що фінансова звітність за 2019 року буде тільки з цього часу, а поки немає звітності неможливо подати правдиві відомості. Найбезпечніше розв’язувати цю проблему можна використовуючи інвестиційні фонди, бо порядок визначення вартості акцій інвестфонду чітко регламентований і не дозволить двояко трактувати цей показник.
Амністія не поширюється на податкових агентів. І в цьому проблема. Включення в амністію пункту, в якому зазначається, що податкова амністія не поширюється на податкового агента, викликає підозри, що фіскальні органи будуть намагатися отримати податок двічі — один раз за амністією з фізособи, другий раз з податкового агента, але вже за повною ставкою.
Немає чіткості по декларуванню української нерухомості. Поріг за вартістю активів, що легалізуються без податку автоматично – 300 тисяч гривень. Виходячи з цього, всі власники нерухомого майна в Україні вартістю понад цієї суми, повинні будуть задекларувати свої будинки й квартири. І з тих коштів, де немає підтвердження по джерелу доходу, сплатити податок. Крім того, при декларуванні нерухомості потрібно буде вказати вартість придбання, і надати документ в якому вона показана.
Держава залишає за собою право зробити оцінку вартості декларованого майна на момент придбання. Так от якщо умовний будинок був куплений за мільйон гривень, а контролюючий орган її оцінить в 1,5 мільйона на той період, декларація визнається неправдивою. Якщо не буде введене кількісне обмеження, наприклад, декларується нерухомість понад визначену площу або вартістю на момент придбання, то багатьох українців чекають труднощі з оцінкою, підтвердженням і декларуванням нерухомості.
Головне зло і несправедливість амністії криється в істотній деталі. Неважливо хто ти: продавець зброї, наркотиків, людей, ти приходиш з готівкою, купуєш облігації й легалізуєш дохід за 2,5% з руками по лікоть в крові. Мем наступного місяця – колумбійські наркобарони шикуються в чергу на отримання податкового резидентства України. Єдиний хто так зробити не зможе — чиновник-корупціонер. Хоча якщо вже держава проводить акцію «всепрощення» то, напевно, її правила повинні діяти для всіх, який би поганий не був простий український корупціонер, він все-таки нічим не гірше наркоділка, торговця зброєю або людьми.
Джерело Ліга-Блоги