fbpx

Невидима горила на ім’я BEPS

Невидима горила на ім’я BEPS

Після серпневої заяви виконавчих директорів найбільших світових компаній в рамках Business Roundtable (асоціація головних виконавчих директорів провідних американських компаній) про зміну базової парадигми існування корпорацій, можна однозначно заявити, що змінилася концепція існування бізнесу, що панувала останнє сторіччя. Її еволюція перевертає з ніг на голову звичне сприйняття цілей бізнесу. Сьогодні прибуток підприємства і всі її похідні (рентабельність, окупність і так далі) не є мірилом вартості й успішності підприємства, успішний бізнес — формувати цінності для споживачів, інвестувати в трудовий колектив, робити вони та етично з постачальниками, підтримувати суспільство і в найостаннішу чергу генерувати довгострокову цінність для акціонерів.

Яке ж місце займає Україна в новому світі дії BEPS

Зосередившись на деталях всередині, ми не помічаємо кардинальні зміни в теперішньому світопорядку. Проводячи аналогії зі знаменитим експериментом Деніела Саймонса «невидима горила» (Daniel J. Simons-Biography The Invisible Gorilla), ситуацію в Україні сьогодні можна описати так — вже всі гравці на полі горили, а ми продовжуємо вважати паси й стверджувати, що нічого дивного не відбувається. Хоча сигнали надходять давно і вони дуже чіткі. У 2016 році група «Apple» оштрафована на 13 мільярдів євро за несплату податків в Ірландії. Через рік Європейський союз зобов’язав Amazon виплатити 250 мільйонів євро податків, в покарання за отримане компанією несправедливу податкову перевагу в Люксембурзі. І останній гучний скандал у світі гігантів бізнесу – Google France і Google Ireland зобов’язані виплатити штраф у розмірі 500 мільйонів євро, плюс до цього Франція отримає 465 мільйонів євро у вигляді компенсації за несплачені податки. Всі ці яскраві спалахи — приклади глобального розвороту в сприйнятті цілей функціонування бізнесу і підходам до оподаткування доходу. Головним тепер є, не те ким отриманий дохід, а ким він виплачений і де заплачені податки. Точка оплати податків повинна територіально збігатися з місцем виникнення доходів, — такий собі податковий антиглобалізм. Частиною цього світового тренду незабаром стане й Україна. План зі знищення «податкового раю» в Євросоюзі практично виконаний, і тепер він голосно і наполегливо стукає в наші двері.

У низці змін, що нас очікує першим буде BEPS

Це вже наша — українська горила, весело стрибає по полю і для більшості досі невидима. Абревіатура лякає, але суть проста — доходи оподатковуються там, де вони генеруються. Аналіз нової економічної доктрини, заявленої найбільшими корпораціями, говорить нам, що пріоритетність цілей бізнесу така: економічний ефект, що заробляє підприємство, повинен бути спрямований, в першу чергу, на споживача, в другу — на персонал, в третю — на контрагента, потім — на суспільство в цілому, а потім вже на акціонера. У більшості бізнес-шкіл сьогодні на лекціях з теорії менеджменту акціонер розглядається не як вищий орган, а саме як контрагент, який поставляє підприємству ресурс у вигляді капіталу, а натомість отримує справедливу винагороду. Бувши в ролі контрагента, акціонер, у свою чергу, повинен бути справедливий до своїх контрагентів, до яких відноситься також і його підприємство. Податки — також мірило цієї «кругової» справедливості, що зачіпає всі зацікавлені особи (споживачів, трудовий колектив, контрагентів і суспільство). Ключовим є те, що податки повинні сплачуватися на території, де діє підприємство, тобто там, де знаходяться основні споживачі, трудовий колектив, контрагенти та суспільство в цілому. Тому, будь-яка спроба заробити гроші в одному суспільстві, а заплатити податки або не заплатити в іншому переслідується і карається дорого.

Для втілення всього цього в реальність світ створив умовно-добровільну партію під назвою «ОЕСР» (Організація економічного співробітництва і розвитку). Умовно-добровільну тому, що хороші країни-учасники (де намагаються не платити податки через їх великий розмір) тягнуть «поганих хлопців» (тих, де навпаки намагаються їх платити, через те, що сума сплати там дорівнює нулю) за вуха в членство, використовуючи періодично батіг у вигляді чорних списків і пряник у вигляді кредитів МВФ. Україна тут відіграє вже звично ірраціональну роль — бувши за всіма ознаками серед хороших країн, поводиться як справжній «поганець», впираючись змінам. Але український бастіон упав, всі необхідні вірчі грамоти в ОЕСР надані й з 1 грудня 2020 року розпочинається життя за новими правилами — Плану дій BEPS.

Український і міжнародний бізнес, що працює з Україною, повинен буде відповісти тепер на наступні питання:

  1. Хто твої споживачі, де знаходиться твій трудовий колектив (правило економічної присутності)
  2. Яка твоя мета, чи не проводиться операція заради податкової економії (правило тесту мети)?
  3. Наскільки ти чесний у відносинах із суспільством (правило про контрольовані іноземні компанії, ерозію податкової бази й т.д.)?
  4. Наскільки ти справедливий зі своїми контрагентами (правило про трансферне ціноутворення)?
  5. Щоб ніхто не зміг піти від чесної відповіді працює CRS – глобальний обмін інформацією, тепер ніякої банківської таємниці для податкових органів не існує, а ось правило підтвердження походження джерела багатства стає обов’язковим.

Україні ще не вистачає тільки своєї Маргрете Вестагер (Margrethe Vestager), єврокомісара, якого бояться такі монстри як Apple і Google, хоча може бути, що у нас ця людина вже є, просто ми її ще не бачимо. Поки в бізнес-середовищі багато хто не просто не бачать «горилу», а роблять все, щоб довести, що раз вони її не бачать, значить, її не існує. Від ілюзій збереження старого світу, добре допомагає репліка Маргрете Вестагер щодо дочірніх компаній Apple і про «деяких багатих і могутніх», які тримають громадськість за дурнів, коли мова заходить про податки: «Для мене податковий рай — це місце, де кожен платить свою справедливу частку». І слідом штраф в 13 мільярдів євро.

Джерело блог співвласника і партнера інвестиційної компанії InCo home, Романа Бєліка  на Liga.net